Ключові слова
целекоксиб
парацетамол
механізм дії
рецептори
циклооксигеназа-2
Анотація
Гострі теплові травми є серйозною проблемою, особливо в умовах глобального потепління, теплових хвиль, воєнних дій і техногенних катастроф. Вони супроводжуються пошкодженням життєво важливих систем організму, що може призводити до летальних наслідків. Ключова роль у терморегуляції належить продуктам метаболізму арахідонової кислоти, зокрема простагландину E2, що синтезується за участі ензиму циклооксигенази-2 (ЦОГ-2).У попередніх експериментах ми встановили, що з-поміж низки інгібіторів ЦОГ потужний термопротекторний ефект на моделі гострої теплової травми в щурів демонструють парацетамол і целекоксиб. Обидва препарати зменшують ступінь гіпертермії та поліпшують функціональний стан центральної нервової системи (ЦНС), однак механізми їхньої дії вимагають уточнення.
Мета дослідження – оцінити на моделі гострої теплової травми в щурів ефективність термопротекторної дії парацетамолу та целекоксибу на тлі блокади М-холінорецепторів, α1-адренорецепторів, β1- та β2-адренорецепторів, опіоїдних рецепторів, H1-гістамінових рецепторів, серотонінових
5-HT2-рецепторів, а також визначити вплив парацетамолу та целекоксибу на вміст ензиму ЦОГ-2 у сироватці крові щурів із гострою тепловою травмою.
Експерименти виконано на білих щурах-самцях. Тварин вміщували в термостат за температури + 55 °С на 30 хв. Вимірювали ректальну температуру перед початком та наприкінці теплової експозиції. Парацетамол у дозі 125 мг/кг і целекоксиб у дозі 8,4 мг/кг вводили внутрішньошлунково за 30 хв до початку теплової експозиції. Засоби-аналізатори (М-холіноблокатор атропіну сульфат, 1 мг/кг;
α1-адреноблокатор доксазозин, 5 мг/кг; β1,2-адреноблокатор пропранолол, 4 мг/кг; H1-гістаміно-блокатор біластин, 5 мг/кг; блокатор 5-HT2-рецепторів ципрогептадин, 10 мг/кг; блокатор опіоїдних
рецепторів налоксон, 1 мг/кг) уводили за 30 хв до парацетамолу або целекоксибу. Ефективність термопротекторної дії оцінювали за ступенем підвищення ректальної температури. В окремій серії досліджень визначали вміст ЦОГ-2 у сироватці крові щурів. Целекоксиб і парацетамол виявили типовий термопротекторний вплив. Атропін per se збільшив
тяжкість теплової травми, але не завадив термопротекторному впливу парацетамолу та целекоксибу, що свідчить про відсутність М-холінергічних механізмів у їхній термопротекторній дії.
Виявлено, що пропранолол, доксазозин, налоксон, біластин і ципрогептадин мають власний термопротекторний ефект і не усунули, а доксазозин навіть посилив вплив целекоксибу. Доксазозин
і біластин суттєво не вплинули на антигіпертермічний ефект парацетамолу. Пропранолол повністю скасував його, що свідчить про участь β-адренергічних механізмів у дії парацетамолу.
Налоксон тенденційно, а ципрогептадин достовірно послабили термопротекторну дію парацетамолу, що може вказувати на участь опіоїдергічної та серотонінергічної ланок в її механізмі. За
гострої теплової травми вміст циклооксигенази-2 у сироватці крові контрольних щурів та особливо на тлі дії парацетамолу тенденційно збільшився. Целекоксиб достовірно зменшив його щодо показників груп контрольної патології та парацетамолу, що може брати участь у механізмі його
термопротекторної активності. Таким чином, блокада М-холінорецепторів обтяжує, а блокада α1-адренорецепторів, β1- та β2-адренорецепторів, опіоїдних рецепторів, H1-гістамінорецепторів, 5-HT2-рецепторів полегшує
перебіг гострої теплової травми. Механізми, пов’язані з усіма зазначеними рецепторами, не причетні до термопротекторного ефекту целекоксибу. У механізмі термопротекторної дії парацетамолу,
на відміну від целекоксибу, β-адренергічна та серотонінергічна (опосередкована 5-HT2-рецепторами) ланки беруть значну участь, а опіоїдергічна – помірну. Парацетамол тенденційно збільшує, а целекоксиб статистично значуще зменшує вміст ЦОГ-2 у крові щурів із гострою тепловою травмою. Отже, механізми захисного впливу парацетамолу та целекоксибу за гострого впливу високої температури довкілля суттєво відрізняються.