Фармацевтична опіка за больового синдрому: оцінка обізнаності фармацевтів щодо застосування нестероїдних протизапальних препаратів і профілактики їхніх ускладнень

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) залишаються однією з найпоширеніших груп лікарських засобів для симптоматичного лікування больового синдрому. Широке застосування НПЗП, зокрема в умовах самолікування, потребує особливої уваги до аспектів безпечного та раціонального використання цих препаратів у рамках фармацевтичної опіки. Мета дослідження – оцінити рівень обізнаності фармацевтичних працівників щодо застосування НПЗП для симптоматичного лікування больового синдрому, профілактики побічних ефектів і формування підходів до безпечного та раціонального самолікування в межах фармацевтичної опіки. Проведено анкетне опитування. Анкета включала запитання щодо практики рекомендацій НПЗП, вибору лікарських форм, профілактики побічних ефектів і факторів ризику їхнього розвитку. Аналіз відповідей проведено методом описової статистики. Більшість фармацевтів активно залучені до процесу фармацевтичної опіки пацієнтів із больовим синдромом. У виборі НПЗП респонденти орієнтуються на ефективність, безпеку, доступність і фармакотерапевтичні властивості. Основними ризиками застосування НПЗП вказано розвиток гастропатій, нефропатій і кардіоваскулярних ускладнень. Для профілактики побічних ефектів фармацевти зазначили необхідність мінімізації дози та тривалості застосування, використання гастропротекторів, пробіотиків і врахування коморбідної патології. Отримані результати підкреслюють важливість удосконалення професійних знань фармацевтів щодо безпечного застосування НПЗП, профілактики ускладнень та інформування пацієнтів про ризики самолікування. Рекомендовано впроваджувати періодичні освітні заходи для фармацевтів із акцентом на клінічну обачність, персоналізований підхід до рекомендацій НПЗП і підвищення відповідальності за профілактику побічних ефектів у пацієнтів.

https://doi.org/10.33250/19.04.399

pdf

Посилання

1. GBD 2021 Other musculoskeletal disorders collaborators. Global, regional, and national burden of other musculoskeletal disorders, 1990–2020, and projections to 2050: a systematic analysis of the Global Burden of Disease Study 2021. The Lancet. Rheumatology. 2023. V. 5 (11). P. e670–e682.
https://doi.org/10.1016/S2665-9913(23)00232-1.
2. Perrot S., Anne-Priscille T. Pain in osteoarthritis from a symptom to a disease. Best practice & research. Clinical rheumatology. 2023. V. 37 (2). P. 101825. https://doi.org/10.1016/j.berh.2023.101825.
3. Evaluating quality of life across different stages of rheumatoid arthritis. Z. Haq ul, B. A. Butt, N. Zafar et al. Journal of Fatima Jinnah Medical University. 2024. V. 18 (3). P. 103–107. https://doi.org/10.37018/CYIE3425.
4. Fibromyalgia: a review of the pathophysiological mechanisms and multidisciplinary treatment strategies. L. N. Jurado-Priego, C. Cueto-Ureña, M. J. Ramírez-Expósito, J. M. Martínez-Martos. Biomedicines. 2024. V. 12 (7). P. 1543. https://doi.org/10.3390/biomedicines12071543.
5. Alfaifi S., Arakawa N., Bridges S. The relevance of the International Pharmaceutical Federation Global Competency Framework in developing a country-level competency framework for pharmacists: a cross-sectional study. Exploratory research in clinical and social pharmacy. 2021. V. 5. P. 100095.
https://doi.org/10.1016/j.rcsop.2021.100095.
6. Bindu S., Mazumder S., Bandyopadhyay U. Non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and organ damage: a current perspective. Biochemical pharmacology. 2020. V.180. P. 114147. https://doi.org/10.1016/j.bcp.2020.114147.
7. Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг (Спільна настанова МФФ/ВООЗ з НАП). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/897_009.
8. Lanas A., Chan, F. K. L. Peptic ulcer disease. Lancet (London, England). 2017. V. 390 (10094). P. 613–
624. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)32404-7.
9. Conaghan P. G. A turbulent decade for NSAIDs: update on current concepts of classification, epidemiology, comparative efficacy, and toxicity. Rheumatology international.2012. V. 32 (6). P. 1491–1502. https://doi.org/10.1007/s00296-011-2263-6.
10. Glucuronidation of nonsteroidal anti-inflammatory drugs: identifying the enzymes responsible in human liver microsomes. G. E. Kuehl, J. W. Lampe, J. D. Potter, Bigler J. Drug metabolism and disposition: the biological fate of chemicals. 2005. V. 33 (7). P. 1027–1035. https://doi.org/10.1124/dmd.104.002527.
11. Marnett L. J. The COXIB experience: a look in the rearview mirror. Annual review of pharmacology and toxicology. 2009. V. 49. P. 265–290. https://doi.org/10.1146/annurev.pharmtox.011008.145638.
12. Mefenamic acid induced nephrotoxicity: an animal model. M. N. Somchit, F. Sanat, G. E. Hui et al. Advanced pharmaceutical bulletin. 2014. V. 4 (4). P. 401–404. https://doi.org/10.5681/apb.2014.059.
13. Pharmacological treatments for low back pain in adults: an overview of Cochrane Reviews. A. G. Cashin, B. M. Wand, N. E. O'Connell et al. The Cochrane database of systematic reviews. 2023. V. 4 (4). P. CD013815. https://doi.org/10.1002/14651858.CD013815.pub2.
14. Multidisciplinary guidelines for the rational use of topical non-steroidal anti-inflammatory drugs for musculoskeletal pain (2022). C. Shi, Z. Ye, Z. Shao et al. Journal of clinical medicine. 2023. V. 12 (4). P. 1544. https://doi.org/10.3390/jcm12041544.
15. Drug-associated gastropathy: diagnostic criteria. D. S. Bordin, M. A. Livzan, O. V. Gaus et al. Diagnostics (Basel, Switzerland). 2023. V. 13 (13). P. 2220. https://doi.org/10.3390/diagnostics13132220.
16. Goldstein J. L., Cryer B. Gastrointestinal injury associated with NSAID use: a case study and review of risk factors and preventative strategies. Drug, healthcare and patient safety. 2015. V. 7. P. 31–41. https://doi.org/10.2147/DHPS.S71976.
17. Coxib and traditional NSAID Trialists' (CNT) Collaboration. Vascular and upper gastrointestinal effects of non-steroidal anti-inflammatory drugs: meta-analyses of individual participant data from randomised trials. N. Bhala, J. Emberson, A. Merhi, et al. Lancet (London, England). 2013. V. 382 (9894).
P. 769–779. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)60900-9.
18. Evaluating the mucoprotective effect of polydeoxyribonucleotide against indomethacin-induced gastropathy via the MAPK/NF-κB signaling pathway in rats. I. G. Ko, J. J. Jin, L. Hwang et al. European journal of pharmacology. 2020. V. 874. P. 172952. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2020.172952.
19. Watanabe T., Fujiwara Y., Chan F. K. L. Current knowledge on non-steroidal anti-inflammatory drug-induced small-bowel damage: a comprehensive review. Journal of gastroenterology. 2020. V. 55 (5). P. 481–495. https://doi.org/10.1007/s00535-019-01657-8.
20. Lanza F. L., Chan F. K., Quigley E. M. & Practice parameters committee of the American College of Gastroenterology. Guidelines for prevention of NSAID-related ulcer complications. The American journal of gastroenterology. 2009. V. 104 (3). P. 728–738. https://doi.org/10.1038/ajg.2009.115.
21. Targownik L. E., Fisher D. A., Saini S. D. AGA clinical practice update on de-prescribing of proton pump inhibitors: expert review. Gastroenterology. 2022. V. 162 (4). P. 1334–1342. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2021.12.247.
22. Bifidobacterium breve Bif195 protects against small-intestinal damage caused by acetylsalicylic acid in healthy volunteers. B. Mortensen, C. Murphy, J. O'Grady et al. Gastroenterology. 2019. V. 157 (3). P. 637–646.e4. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2019.05.008.
23. Basger B. J., Moles R. J., Chen T. F. Impact of an enhanced pharmacy discharge service on prescribing appropriateness criteria: a randomised controlled trial. International journal of clinical pharmacy. 2015. V. 37 (6). P. 1194–1205. https://doi.org/10.1007/s11096-015-0186-0.