Анотація
Мета дослідження – провести докінг-аналіз супрамолекулярних взаємодій похідних тріазациклопента[cd]азулену з циклооксигеназою-2 (СОХ-2) та арахідонат-5-ліпоксигеназою (ALOX5) для
визначення їхніх перспектив як потенційних кандидатів у лікарські засоби з мішень-залежним
механізмом дії. Особливості комплексоутворення макромолекул СОХ-2 та ALOX5 з лігандами – тріазациклопента[cd]азуленами досліджували та порівнювали з характеристиками комплексів лігандів-порівняння (целекоксибу, арахідонової кислоти, нордигідрогваяретинової кислоти) в активному сайті
зв’язування.
Визначено вільну енергію зв’язування та оточення досліджених лігандів залишками амінокислот у сайтах зв’язування білків (СОХ-2 та 5-LOX відповідно), а саме: активному, суміжному з активним та окремому (віддаленому від активного).
Показано, що досліджені ліганди в активному сайті зв’язування розташовані в оточенні залишків
амінокислот, що є характерними для відповідних лігандів-порівняння в СОХ-2 та ALOX5, а комплекси досліджених лігандів і лігандів-порівняння за вільною енергією зв’язування є зіставними.
За результатами in vivo досліджень (карагеніновий набряк) тріазациклопента[cd]-азулени
виявили протизапальну дію, яка є зіставною або перевищує дію препарату-порівняння (диклофенаку натрію).
У дослідах in vitro азулени в концентрації 10–5 моль/л виявили високий рівень протипухлинної
дії, про що свідчить пригнічення росту ракових клітин різних ліній.
Таким чином, сукупність результатів докінг-аналізу, in vitro та in vivo досліджень визначає перспективи похідних тріазациклопента[cd]азулену як потенційних інгібіторів СОХ-2 та ALOX5 і кандидатів у лікарські засоби з протизапальною та протипухлинною дією