Ключові слова
бойові травми
фармакотерапія
аналгетики
габапентиноїди
інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (SNRI)
трициклічні антидепресанти (ТСА)
тапентадол
кетамін
нейромодуляція
Анотація
Фантомний біль (ФБ) є складним мультифакторним нейропатичним синдромом, що формується внаслідок поєднання периферичних і центральних механізмів ушкодження – ектопічної активності периферичних аферентів, центральної сенситизації, нейропластичних перебудов соматосенсорної кори та дисбалансу в системі больової модуляції. В умовах повномасштабного російського вторгнення в Україні різко зросла кількість пацієнтів із мінно-вибуховими, вогнепальними та поліструктурними травмами, які супроводжуються ампутаціями кінцівок і тривалими больовими синдромами. За даними військово-медичних госпіталів, ампутації становлять до 18 % усіх бойових поранень, а понад 70 % таких пацієнтів страждають від ФБ або постампутаційного нейропатичного синдрому. Це підкреслює не лише медичну, а й соціальну значущість проблеми в контексті реабілітації поранених військовослужбовців і цивільних осіб.
Мета дослідження – узагальнити сучасні наукові дані щодо патогенетичних механізмів формування ФБ та систематизувати доказову базу щодо ефективності фармакологічних, нейромодуляційних і психофізіологічних методів лікування в пацієнтів із бойовими травмами. Проведено аналітичний огляд сучасних джерел (PubMed, Scopus, Cochrane Library, 2002–2025 рр.) включно з систематичними оглядами, мета-аналізами та рандомізованими клінічними дослідженнями, що оцінювали ефективність терапевтичних стратегій за ФБ та інших нейропатичних синдромів. Патогенез ФБ включає як периферичні, так і центральні механізми, що обґрунтовує необхідність мультимодального лікування. Препаратами першої лінії залишаються габапентиноїди (габапентин, прегабалін) та антидепресанти груп SNRI/ТСА (дулоксетин, амітриптилін). Їхня комбінація забезпечує адитивний аналгетичний ефект із нижчим ризиком дозозалежних побічних реакцій. Оновлений огляд Cochrane підтвердив короткочасну ефективність морфіну, габапентину й кетаміну, тоді як для амітриптиліну та мемантину переконливих доказів не виявлено. У резистентних випадках доцільне застосування препаратів другої лінії – опіоїдів із подвійним механізмом дії (тапентадол), антагоністів NMDA-рецепторів (кетамін, декстрометорфан), а також місцевих засобів (пластирі з лідокаїном 5 % чи капсаїцином 8 %). Нейромодуляційні методи – tDCS, rTMS, SCS, PNS – довели ефективність у зменшенні інтенсивності болю, особливо в комбінації з фармакотерапією та реабілітаційними програмами. Водночас психофізіологічні технології (дзеркальна терапія, віртуальна реальність) сприяють нормалізації соматосенсорної репрезентації й зменшенню центральної сенситизації, демонструючи помірну, але клінічно значущу ефективність.
Токсикологічний моніторинг залишається критичним елементом терапії: збалансоване дозування, персоналізація лікування та контроль побічних ефектів дозволяють мінімізувати кумулятивну токсичність за тривалого застосування аналгетиків.
Сучасна стратегія лікування ФБ базується на поетапному мультимодальному підході, який поєднує фармакологічну терапію, нейромодуляційні технології та психофізіологічні методи в єдину систему реабілітації. Водночас реалізація таких стратегій ускладнена проблемами фармацевтичного забезпечення. Деякі доказово ефективні засоби (прегабалін, дулоксетин, тапентадол, кетамін) не реімбурсуються за Програмою медичних гарантій Національної служби здоров’я України. Включення на основі проведення Оцінки медичних технологій цих препаратів до Національного переліку основних і життєво важливих лікарських засобів сприятиме підвищенню ефективності, скороченню термінів реабілітації та соціальної інтеграції постраждалих.
Посилання
2. Biloshytsky V. V., Biloshytska M.V. Pharmacological and interventional treatment of phantom pain. Ukr. Neurosurg. J. 2025. V. 31 (1). P. 3–11. https://doi.org/10.25305/unj.318305.
3. Bohdan I. S., Biloshytsky V. V., Kolesnyk O. V. Management of different types of postamputation residual limb pain amid full scale war. Int. Neurol. J. 2024. V. 20 (4). P. 207–210.
4. Flor H. Phantom-limb pain: characteristics, causes, and treatment. Lancet Neurol. 2002. V. 1 (3). P. 182–189. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(02)00074-1.
5. Wu H., Zhang L., Zhao Y. Pain without presence: a narrative review of the pathophysiological landscape of phantom limb pain. Front. Pain Res. 2025. V. 6. P. 1419762. https://doi.org/10.3389/fpain.2025.1419762.
6. Subedi B., Grossberg G. T. Phantom limb pain: mechanisms and treatment approaches. Pain Res. Treat. 2011. V. 2011. P. 864605. https://doi.org/10.1155/2011/864605.
7. Incidence of phantom phenomena including phantom limb pain 6 months after amputation. C. Richardson, S. Glenn, T. Nurmikko, M. Horgan. Clin. J. Pain. 2006. V. 22 (4). P. 353–358. https://doi.org/10.1097/01.ajp.0000173015.15564.31.
8. Prevalence and risk factors for phantom limb pain in people with amputations: a systematic review and meta-analysis. K. Limakatso, G. J. Bedwell, V. J. Madden, R. Parker. PLoSOne. 2020. V. 15 (10). P. e0240431. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0240431.
9. Prevalence and incidence of phantom limb pain and telescoping: a systematic rapid review. A. Stankevicius, S. B. Wallwork, S. J. Summers et al. Eur. J. Pain. 2021. V. 25 (1). P. 23–38. https://doi.org/10.1002/ejp.1657.
10. CNS stimulation therapies in phantom limb pain: systematic review. M. Á. García-Pallero, M. R. Gómez- Caro, D. C. Moianu et al. J. Pain. Res. 2021. V. 14. P. 2557–2573. https://doi.org/10.2147/JPR.S324030.
11. Transcranial direct current stimulation in phantom limb pain: systematic review. V. Navarro-López, M. Piñeiro-Lamas, C. I. Gómez-González et al. J. Clin. Med. 2022. V. 11 (6). P. 1643. https://doi.org/10.3390/jcm11061643.
12. Alviar M. J. M., Hale T., Lim Dungca M. Pharmacologic interventions for treating phantom limb pain.
Cochrane Database Syst. Rev. 2016. P. 10. P. CD006380. https://doi.org/10.1002/14651858. CD006380.pub3.
13. Fitzmaurice B. C., Rayen A.T. A. Treatments for neuropathic pain: up-to-date evidence and recommendations. BJA Educ. 2018. V. 18 (9). P. 277–283. doi:10.1016/j.bjae.2018.06.002.
14. Serrano Afonso A., Carnaval T., Videla Cés S. Combination therapy for neuropathic pain: recent evidence. J. Clin. Med. 2021. V. 10 (16). P. 3533. https://doi.org/10.3390/jcm10163533.
15. Neuropharmacology of neuropathic pain: a systematic review. M. U. Mian, M. Afzal, A. A. Butt et al. Cureus. 2024. V. 16 (9). P. e69028. https://doi.org/10.7759/cureus.69028.
16. Attal N., Bouhassira D. Safety and tolerability of combination therapy in neuropathic pain. Eur. J. Pain. 2023. V. 27 (8). P. 1451–1465. https://doi.org/10.1002/ejp.2139.
17. Moisset X., Bouhassira D., Attal N. Neuropathic pain: evidence-based recommendations. Therapie. 2024. V. 79 (3). P. 375–396. https://doi.org/10.1016/j.therap.2023.12.004.
18. Zavaleta-Monestel E., Vargas-Schmidt J., Bermúdez M. Tapentadol in pain management: a comprehensive review. J. Pain Res. 2024. V. 17. P. 2149–2166. https://doi.org/10.2147/JPR.S447311.
19. Überall M. A., Müller-Schwefe G. Tapentadol prolonged-release for chronic neuropathic pain: real- world data. Pain Manag. 2022. V. 12 (7). P. 891–905. https://doi.org/10.2217/pmt-2021-0058.
20. Memantine in phantom limb pain: randomized crossover trial. J. Erlenwein, M. Diers, J. Ernst et al. Pain Rep. 2021. V. 6 (1). P. e910. https://doi.org/10.1097/PR9.0000000000000910.
21. Dextromethorphan in phantom limb pain. R. B. Abraham, B. Maroufi, B. Whiting et al. Ann. Surg. Oncol. 2003. V. 10 (10). P. 1101–1107. https://doi.org/10.1245/ASO.2003.05.015.
22. Methadone in neuropathic pain management: revisiting safety and efficacy. P. Brown, C. Thompson et al. Cureus. 2025. V. 17 (1). P. e77429. https://doi.org/10.7759/cureus.77429.
23. Targeted interventional therapies for neuropathic pain: SCS and PNS. D. Savicevic, K. Dolic, M. Tudja et al. Biomedicines. 2025. V. 13 (7). P. 1575. https://doi.org/10.3390/biomedicines13071575.
24. Jaffee S. D., Shah M., Sharan A. Spinal cord stimulation for phantom limb pain: scoping review. Reg. Anesth. Pain Med. 2025. V. 50 (3). P. 213–225. https://doi.org/10.1136/rapm-2024-105000.
25. Evaluating mirror therapy protocols in phantom limb pain: clinical trial synthesis. K. Limakatso, D. Cameron, F. D. Madzimbamuto et al. J. Pain Res. 2025. V. 18. P. 1449–1470. https://doi.org/10.2147/JPR.S470321.
26. Effect of mirror therapy: systematic review. M. Guémann, C. Benaim, L. Bensoussan et al. Front. Hum. Neurosci. 2022. V. 16. P. 836609. https://doi.org/10.3389/fnhum.2022.836609.