Ключові слова
атропін
скополамін
платифілін
налоксон
больова чутливість
тест «Гаряча пластина»
миші
Анотація
Антагоністи М-холінорецепторів з центральною дією традиційно розглядаються переважно як засоби, що впливають на вегетативні функції, однак їхні потенційні аналгетичні властивості залишаються недостатньо вивченими, незважаючи на численні історичні згадки про застосування тропанових алкалоїдів з метою знеболення. У сучасних публікаціях наявні суперечливі результати щодо впливу атропіну й скополаміну на больову чутливість, повідомляється про можливу участь холінергічних та опіоїдергічних механізмів у їхній антиноцицептивній дії.
Мета дослідження – з’ясувати вплив атропіну сульфату, скополаміну гідроброміду, платифіліну гідротатрату в широкому діапазоні доз, а також налоксону на больову чутливість мишей у тесті «Гаряча пластина»; визначити характер взаємодії між антагоністами М-холінорецепторів та опіоїдних рецепторів за впливом на ноцицепцію.
У дослідженні використано 117 безпородних дорослих білих мишей-самців. У тесті «Гаряча пластина» за температури 53 °С визначали латентний час ноцицептивної реакції (облизування задньої лапи та інші поведінкові патерни – стрибки, облизування передніх лап, вертикальні стійки) через 30 хв після введення досліджуваних засобів. У 1 серії експериментів оцінювали вплив скополаміну гідроброміду тригідрату (1,5 мг/кг внутрішньоочеревинно). У 2 серії використовували атропіну сульфат (0,1; 1; 5 мг/кг), платифіліну гідротартрат (0,125 мг/кг та 1,25 мг/кг, що еквімолярно 0,1 та 1 мг/ кг атропіну сульфату), скополаміну гідробромід тригідрат (0,1 мг/кг та 1 мг/кг), а також налоксон (5 мг/кг) per se та в комбінації зі скополаміном (1 мг/кг). Нестійкість додаткових поведінкових патернів підтверджує, що саме облизування задньої лапи може розглядатись як найнадійніший критерій ноцицептивної реакції в умовах дії М-холіноблокаторів. Усі досліджені М-холіноблокатори здатні знижувати больову чутливість. Атропіну сульфат продемонстрував дозозалежний характер дії: від тенденційного збільшення латентного часу облизування задньої лапи в низьких дозах до значної статистично значущої аналгезії за дози 5 мг/кг. Скополамін і платифілін, навпаки, виявили сильний аналгетичний ефект уже в низьких дозах (0,1–0,125 мг/кг). Налоксон (5 мг/кг) виявив помірні, але статистично значущі антиноцицептивні властивості. За поєднання налоксону зі скополаміном латентний час больової реакції збільшувався більш ніж удвічі щодо вихідного показника, що свідчить про значне посилення ефектів і складну взаємодію між холінергічною та опіоїдергічною системами. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого вивчення М-холіноблокаторів як потенційних ад’ювантних аналгетиків, а також механізмів їхньої взаємодії з опіоїдергічною системою, що може мати значення для розробки нових комбінованих підходів до фармакологічної корекції больових синдромів.
Посилання
2. New data concerning the interaction between cholinergic, enkephalinergic and serotoninergic systems during analgesia. A. Bartolini, R. Bartolini, P. Aiello-Malmberg et al. Opiate Receptors and the Neurochemical Correlates of Pain l980. Susanna Fürst-Akadèmiai Kaidò : Budapest-Pergamon Press, 2013. P. 171–181. https://doi.org/10.1016/0014-2999(82)90256-4.
3. Ядловський О. Є., Суворова З. С., Науменко М. В. Особливості застосування методу «Гаряча пластина» у фармакологічних дослідженнях. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2020. Т. 14. № 3. С. 177–184. https://doi.org/10.33250/14.03.177.
4. АТРОПІН-ДАРНИЦЯ® Iнструкція UA/3928/01/01 (13903). Лікi Контроль. URL: https://likicontrol.com.ua/%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F/?%5B13903 (дата звернення 22.11.2025).
5. Bianchi M., Panerai A. E. Naloxone-induced analgesia: involvement of κ-opiate receptors. Pharmacology Biochemistry and Behavior. 1993. V. 46. No. 1. P. 145–148. https://doi.org/10.1016/0091-3057(93)90331-M.
6. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purpose. Council of Europe. European Treaty Series No. 123. Strasbourg, 1986. 52 p.
7. Bushnell P. J. Effects of scopolamine on locomotor activity and metabolic rate in mice. Pharmacol. Biochem. Behav. 1987. V. 26(1). P. 195–198.
8. Подольський І. М., Штриголь С. Ю. Роль опіоїдергічної ланки антиноцицептивної системи в механізмі аналгетичної дії атристаміну. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2017. № 6 (56). С. 23–30.
9. Коваль А. Я., Штриголь С. Ю. 1-(5-Ацетил-3-метил-6-феніл-5h-[1,2,4]тріазоло[3,4-b][1,3,4] тіадіазин-7-іл)-етанон: дозозалежність аналгетичного ефекту, відсутність опіоїдергічного механізму дії, вплив на поведінкові реакції та гостра токсичність. Acta Medica Leopoliensia. 2023. № 29 (3–4). С. 192–203. https://doi.org/10.25040/aml2023.3-4.192.
10. Comparative study on pharmacokinetics of a series of anticholinergics, atropine, anisodamine, anisodine, scopolamine and tiotropium in rats. F. Tian, C.Li., X. Wang et al. Eur. J. Drug Metab. Pharmacokinet. 2015. V. 40. P. 245–253. https://doi.org/10.1007/s13318-014-0192-y.
11. Штриголь С. Ю., Подольський І. М., Каврайський Д. П. Поведінкові та нейротропні ефекти налоксону у мишей. Клінічна фармація. 2017. Т. 21, № 3. C. 29–34. https://doi.org/10.24959/cphj.17.1435.
12. Festing M. F. W., Altman D. G. Guidelines for the design and statistical analysis of experiments using laboratory animals. ILAR journal. 2002. V. 43. No. 4. P. 244–258. https://doi.org/10.1093/ilar.43.4.244.
13. The influence of non-nociceptive factors on hot-plate latency in rats. A. Gunn, E. N. Bobeck, C. Weber et al. The Journal of Pain. 2011. V. 12. No. 2. P. 222–227. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2010.06.011.
14. Espejo E. F., Mir D. Structure of the rat's behaviour in the hot plate test. Behavioural brain research. 1993. V. 56. No 2. P. 171–176. https://doi.org/10.1016/0166-4328(93)90035-O.
15. Janicki P., Libich J. Detection of antagonist activity for narcotic analgesics in mouse hot-plate test. Pharmacology Biochemistry and Behavior. 1979. V. 10. No. 4. Р. 623–626. https://doi.org/10.1016/0091-3057(79)90244-2.
16. Crain S. M., Shen K. F. Antagonists of excitatory opioid receptor functions enhance morphine's analgesic potency and attenuate opioid tolerance/dependence liability. PAIN®. 2000. V. 84. No. 2–3. P. 121–131. https://doi.org/10.1016/S0304-3959(99)00223-7.
17. Peripheral antinociceptive effects of low doses of naloxone in an in vivo and in vitro model of trigeminal nociception. A. Capuano, A. De Corato, M. Treglia et al. Neuropharmacology. 2010. V. 58. No. 4–5. Р. 784–792. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2009.12.012.
18. Non-stereoselective reversal of neuropathic pain by naloxone and naltrexone: involvement of toll-like receptor 4 (TLR4). M. R. Hutchinson, Y. Zhang, K. Brown et al. European Journal of Neuroscience. 2008. V. 28. No. 1. Р. 20–29. https://doi.org/10.1111/j.1460-9568.2008.06321.x.
19. Naloxone-induced analgesia mediated by central kappa opioid system in chronic inflammatory pain. G. J. Lee, S. A. Kim, S. D. Kim et al. Brain research. 2021. V. 1762. Р. 147445. https://doi.org/10.1016/j.brainres.2021.147445.