Дослідження регенеративної та аналгезуючої дії нового безводного гелю «Гіперикум-Дерм» для лікування гнійних ран
pdf (English)

Ключові слова

безводний гель
загоєння ран
аналгезуюча активність
регенеративні властивості
місцева форма препарату

Анотація

Гнійні рани є одними з найгостріших, складних та актуальних питань у клінічній практиці. У зв’язку з початком повномасштабних воєнних дій в Україні в 2022 році кількість гнійно-некротичних ран зросла в кілька разів, майже 40 % усіх ран є гнійно-некротичними. Гнійно-запальні рани протікають дуже гостро та часто призводять до генералізованих інфекцій, розвитку сепсису, а також смерті пацієнтів. Таким чином, розробка нових протизапальних та антиоксидантних препаратів у вигляді м’яких лікарських форм є актуальною сьогодні. Мета дослідження – вивчення регенеративної та аналгезуючої дії нового безводного гелю «Гіперикум-Дерм» для лікування ран I та II фази.

Ранозагоювальний ефект безводного гелю «Гіперикум-Дерм» вивчали на моделі повношарової трафаретної рани. Перша група була контрольною патологією (трафаретну рану тварин обробляли розчином перекису водню), друга група – поліетиленгліколевий гель 400/1500 (8 : 2) без активних фармацевтичних інгредієнтів, третя група – мазь «Левомеколь», четверта група – мазь «Вундехіл»,

п’ята група – безводний гель «Гіперикум-Дерм». Для вимірювання больового порога було обрано тест «гаряча пластина»: 1 група – контрольна група, тварини без застосування гелю; 2 група – тварини, яким наносили поліетиленгліколевий гель 400/1500 (8 : 2) основу; 3 група – тварини, яким застосовували препарат порівняння – 2 % гель лідокаїну гідрохлориду; 4 група – тварини, яким наносили гель «Гіперикум-Дерм». У тесті «гаряча пластина» зазначені гелі наносили на всі кінцівки мишей за 20 хв до подразнення. Швидкість загоєння ран при використанні безводного гелю «Гіперикум-Дерм» була на 55 і 51 % вищою на 5 та 8 дні відповідно порівняно з контрольною групою. Повне загоєння рани відбулося на 12 день у разі використання безводного гелю «Гіперикум-Дерм», а у випадку контрольної патології – на 21 день. Встановлено, що досліджуваний безводний гель «Гіперикум-Дерм» достовірно збільшує латентний період прояву болю на гарячій поверхні в 3 рази відносно контрольних значень. Таким чином, встановлено, що безводний гель «Гіперикум-Дерм» має ранозагоювальну та аналгезуючу дію.

https://doi.org/10.33250/19.04.354
pdf (English)

Посилання

1. Hodgetts T. J., Naumann D., Bowley D. Transferable military medical lessons from the Russo-Ukraine war. BMJ Military Health. 2023. P. e002435. https://doi.org/10.1136/military-2023-002435.
2. Gunshot injury to the colon by expanding bullets in combat patients wounded in hybrid period of the Russian-Ukrainian war during 2014–2020. K. Gumeniuk et al. BMC Surgery. 2023. V. 23, No. 1. P. 1–15. https://doi.org/10.1186/s12893-023-01919-6.
3. Wound healing. P.-H. Wang et al. Journal of the Chinese Medical Association. 2018. V. 81, No. 2. P. 94–101. https://doi.org/10.1016/j.jcma.2017.11.002.
4. Sorg H., Sorg C. G. Skin wound healing: of players, patterns and processes. European Surgical Research. 2022. V. 64, No. 2. P. 141–157. https://doi.org/10.1159/000528271.
5. Значення осмотичних властивостей мазей під час їх використання у медичній практиці. І. М. Перцев та ін. Вісник фармації. 2002. Т. 2, № 30. С. 7–10.
6. Препарат Новоиманин: пат. 179424 CCCР: А61K 35/78. № 721945; заявл. 15.03.1961; опубл. 08.02.1966, Бюл. № 5.
7. Hypericum perforatum: traditional uses, clinical trials, and drug interactions. S. Z. Nobakht et al. Iranian Journal of Basic Medical Sciences. 2022. V. 25, No. 9. P. 1045–1058. https://doi.org/10.22038/ijbms.2022.65112.14338.
8. The application Arbutin in elimination resistance of antibiotics against gramm-negative multi-drug resistance bacteria of Acinetobacter baumanni and Klebsiella pneumoniae. O. Maslov et al. Indonesian Journal of Pharmacy. 2025. V. 36, No. 2. P. 236–245. https://doi.org/10.22146/ijp.13966.
9. The application of arbutin in elimination resistance gramm-negative multidrug resistance bacteria of Pseudomonas aeruginosa and Enterobacter cloacea. O. Maslov et al. ScienceRise: Pharmaceutical Science. 2024. No. 5 (51). P. 38–46. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.305965.
10. A review on the pharmacological effects of vitexin and isovitexin. M. He et al. Fitoterapia. 2016. V. 115. P. 74–85. https://doi.org/10.1016/j.fitote.2016.09.011.
11. Razavi B. M., Fazly Bazzaz B. S. A review and new insights to antimicrobial action of local anesthetics. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases. 2019. V. 38, No. 6. P. 991–1002. https://doi.org/10.1007/s10096-018-03460-4.
12. Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council on the protection of animals used for scientific purposes. Official Journal of the European Communities. 2010. L. 256. P. 33–79.
13. Guide for the care and use of laboratory animals: eighth edition. Washington, D. C. : National Academies Press, 2011. https://doi.org/10.17226/1291.
14. Ткачова О. В. Фармакологічне вивчення нових лікарських препаратів, створених на основі природних субстанцій і призначених для місцевого лікування ранового процесу: автореф. дис. доктора фармацевтичних наук: 14 03.05. Харків, 2014. 45 с.
15. Anti-inflammatory and analgesic effect of an ointment containing carotenoids of the hexane extract of Cladophora aegagropila. O. I. Aleksandrova et al. Reports of Vinnytsia National Medical University. 2024. V. 28, No. 1. P. 17–22. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2024-28(1)-03.