Математичне моделювання та порівняльна оцінка ефективності відомих і потенційних лікарських засобів
pdf

Ключові слова

ефективність
доза – ефект
аналгетичний ефект
математична модель
нестероїдні протизапальні препарати
біологічно активні речовини

Анотація

Методи та інструменти математичного моделювання відіграють вирішальну роль у розвитку сучасної фармакології та є важливими для аналізу проблем, що пов’язані з ефективністю препаратів і нових біологічно активних речовин (БАР). Визначення оптимальних параметрів ефективності потенційних препаратів за математичними моделями «доза – ефект» дозволяє досліджувати різні варіанти дозування лікарських засобів без реальних експериментальних випробувань та обирати відповідний потенційний препарат за показниками порівняльного аналізу. Мета дослідження – означити методичні підходи до побудови прогностичних математичних моделей за співвідношенням «доза – ефект» і визначити оптимальні параметри ефективності БАР для проведення порівняльного аналізу з класичними препаратами. На прикладі нестероїдних протизапальних препаратів (диклофенаку, кеторолаку, мелоксикаму) і нових сполук (похідних імідазотіазину) методом математичного моделювання залежності «доза – ефект» було означено основні етапи побудови математичних моделей із використанням класичних рівнянь Хілла, Гомперца, логістичних і біс(експоненціальних). Наведено підходи до побудови математичних моделей за графічним методом і методом нелінійного оцінювання, виконано їхній порівняльний аналіз за статистичними показниками. За визначеними математичними моделями в скоригованому діапазоні доз виконано прогноз оптимальних параметрів ефективності досліджених БАР – максимального аналгетичного ефекту (Еmax), середньоефективної дози (ЕД50) та інших ефективних доз (ЕД100, ЕД75, ЕД25). За результатами регресійного аналізу парних кореляцій між рядами ефективних доз визначено перспективність нових досліджених сполук (імідазотіазинів) як потенційних аналгетиків.

https://doi.org/10.33250/20.02.148
pdf

Посилання

1. Коробка О. Ефективність антигіпертензивних препаратів як монотерапії або у складі комбінованого лікування: метааналіз клінічних досліджень. Кардіологія, Ревматологія. Кардіохірургія. 2021. № 2 (75). С. 17–19.
2. Yegudina E. D. The importance of the doze – effect relationship in the use of NSAIDs. NeuroNews. 2015. V. 2 (157). P. 16–19.
3. Karpachev V. V. Doses and phases of action of drugs / Fundamental principles of homeopathyc pharmacotherapy. Kиїв : Четверта хвиля, 2005. 296 с.
4. Квєтний Р. Н., Іванчук Я. В., Добровольска К. В. Математичне моделювання фізіологічного процесу м’язового скорочення. Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія. 2021. № 1. С. 86–96.
5. Крамар Г. І. Пошук та вивчення речовин з аналгетичною активністю в ряду похідних 4-оксо(аміно)хіназоліну (експериментальне дослідження): дис. кандидата фарм. н. 14,03,05 – фармакологія. Харків, 2020. С. 82–84.
6. Стефанов А. В. Лекарственные средства. Биоскрининг; под. ред. А. В. Стефанова. Київ : ВД «Авіцена», 1998. 250 с.
7. Лапач С. К., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистика в науці і бизнесі. Київ : Моріон, 2002. 640 с.
8. Statistics kingdom. URL: https://www.statskingdom.com/index.html.
9. Моделювання і прогнозування активності неопіатних анальгетиків. Т. А. Бухтіарова, Л. С. Бобкова, В. С. Хоменко та ін. Ліки. 2001. № 3–4. С. 74–80.
10. Сергиенко В. И., Джеллифф Р., Бондарева И. Б. Некоторые математические формы описания ФД-зависимостей. Приложение 3: Графическая предварительная оценка параметров модели. Рис. П6. Прикладная фармакокинетика: основные положения и клиническое применение.
2003. РАМН. С. 180.
11. Сергиенко В. И., Джеллифф Р., Бондарева И. Б. Основные принципы фармакодинамики. Некоторые математические формы описания ФД-зависимостей. Прикладная фармакокинетика: основные положения и клиническое применение. 2003. РАМН. С. 52–66.
12. Фармакометричні дослідження нового потенційного антигіпоксанта на основі глюконатогерманатного комплексу цинку В. Д. Лук’янчук, Л. С. Бобкова, О. Є. Ядловський, О. Е. Марцинко. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2025. Т. 19 (2). С. 136–146.