Антимікробна активність антисептиків мірамістину та октенісепту щодо грамнегативних бактерій

Анотація

Травми різного походження є серйозною проблемою медичної практики, оскільки часто ускладнюються інфекціями. Частота ускладнень, що пов’язана з контамінацією ранової поверхні, значно
збільшується в умовах бойових дій. Колонізація ранової поверхні резистентними до дії антимікробних препаратів штамами мікроорганізмів призводить до тривалого перебування хворого в лікарні та потребує збільшення матеріальних витрат на лікування пацієнтів.
Для запобігання інфікування пошкоджень шкіри та м’яких тканин застосовують місцеві антимікробні засоби – антисептики. Раціональне їхнє використання може відігравати важливу роль у
профілактиці колонізації рани, запобігати формуванню на рановій поверхні біоплівок. Серед антисептичних засобів на увагу заслуговують представники четвертинних амонієвих сполук – мірамістин та октенісепт. У зв’язку з тривалим застосуванням препаратів у медичній практиці чутливість мікроорганізмів з часом може змінюватись. Актуальною є оцінка здатності препаратів запобігатиутворенню біоплівок, що сприяють хронізації запального процесу.
Мета дослідження – оцінити чутливість планктонних клітин і біоплівок грамнегативних бактерій P. aeruginosa, A. baumanii та K. рneumoniaе до дії мірамістину та октенісепту.
Дослідження проведено in vitro з використанням бактерій, які виділені від пацієнтів з гнійно-запальним процесом. Дослідження антибактеріальної активності здійснено щодо планктонних клітин і біоплівок з визначенням мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) та біомаси біоплівки за впливу
препаратів у субінгібуючій концентрації. Згідно з результатами проведених експериментів, усі клінічні ізоляти P. Aeruginosa та A. Baumanii
виявляють помірну чутливість до дії мірамістину (МІК – у межах від 18,5 мкг/мл до 150,0 мкг/мл). Найвиразніша дія спостерігається щодо A. Baumanii (від 0,78 мкг/мл до 50,0 мкг/мл). Клінічні штами грамнегативних бактерій виявили виразну чутливість до дії октенісепту, пригнічення росту бактерій відмічається в розведенні від (1 : 2) до (>1 : 4096) залежно від тест-штаму.
Антибіоплівкова дія мірамістину та октенісепту щодо Р. aeruginosa та K. pneumoniaе реєструється вже на початкових етапах формування біоплівок, що зумовлено порушенням адгезії до субстрату, дія октенісепту щодо A. baumanii є найвиразнішою на пізніх етапах формування біоплівки (16–24 год).
Таким чином, антисептичні засоби мірамістин та октенісепт виявляють активність щодо планктонних клітин і біоплівок, які сформовані грамнегативними бактеріями, що є актуальним в умовах бойових дій. Їхнє застосування в інгібуючих концентраціях може запобігати колонізації ранової поверхні в разі травм різного походження та хронізації запального процесу.