Ключові слова
квітки Tanacetum vulgare L
біологічно активні речовини
ранозагоювальна активність
Анотація
Останнім часом у розвинутих країнах світу одним із шляхів вдосконалення лікувального процесу, що обіцяє значні успіхи в збереженні здоров’я населення, є впровадження лікувальних, лікувально-профілактичних, лікувально-косметичних і косметичних засобів рослинного походження.
Мета дослідження – комплексне вивчення екстракту квіток пижма звичайного (Tanacetum vulgare L.) як потенційної сировини з фармакологічною активністю, розробка лікувально-косметичного засобу на його основі та визначення регенеруючої активності на моделі лінійної різаної рани. За результатами проведеного дослідження було визначено вміст поліфенольних сполук, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот і дубильних речовин у зразках квіток Tanacetum vulgare L. Одержано екстракт і технологічно обґрунтовано склад лікувально-косметичного засобу. Здійснено дослідження регенеруючих властивостей розробленого лікувально-косметичного засобу на моделі лінійної різаної рани. Аналіз динаміки лінійних параметрів ран продемонстрував статистично достовірне прискорення процесів загоєння у тварин дослідної групи порівняно як з контрольною групою, яка не отримувала лікування, так і з групою порівняння, що отримувала референтний препарат – мазь «Левомеколь». Зокрема, встановлено значне скорочення довжини рани на кожному етапі спостереження відносно вихідних значень, що свідчить про здатність засобу інтенсифікувати репаративні процеси. Отримані дані підтверджують перспективність використання екстракту квіток Tanacetum vulgare L. як активного компонента для засобів, які спрямовані на стимуляцію регенерації шкіри.
Посилання
org/10.3390/plants12101968.
2. Ivanova R., Dimitrova S., Stoyanova A. Phytochemical profile and biological activity of Tanacetum vulgare L. extracts. Plants. 2021. V. 10 (9). P. 1892. https://doi.org/10.3390/plants10091892.
3. In vitro study of biological activity of Tanacetum vulgare extracts. O. Babich, V. Larina, O. Krol et al. Pharmaceutics. 2023. V. 15. P. 616. https://doi.org/10.3390/ pharmaceutics15020616.
4. Ślusarczyk S., Czerwinska M., Kowalczyk E. Flavonoids and phenolic acids of Tanacetum vulgare L.: antioxidant and anti-inflammatory potential. Molecules. 2020. V. 25 (18). P. 4152. https://doi.org/10.3390/molecules25184152.
5. Mikaili P., Shayegh J., Sarahroodi S. Biological and pharmacological effects of Tanacetum vulgare L. Journal of Medicinal Plants Research. 2020. V. 14 (6). P. 293–302. https://doi.
org/10.5897/JMPR2019.6811.
6. Tanacetum species: bridging empirical knowledge, phytochemistry, nutritional value, health benefits and clinical evidence. S. Khatib, M. Sobeh, C. Faraloni, L. Bouissane. Front. Pharmacol. 2023. V. 14. P. 1169629. https://doi.org/10.3389/fphar.2023.1169629.
7. Benabdelkader T., Zitouni A., Smail A. Variability of phenolic compounds in Tanacetum vulgare populations and their biological activities. Industrial Сrops and Products. 2022. М. 187. Р. 115381. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2022.115381.
8. Lenchyk L. V. Determination of content of flavonoids, hydroxycinnamic acids and volatile compounds in plum leaves. IJAPBC. 2016. V. 5 (2). P. 131–136.
9. Kim D.-O., Jeong S. W., Lee C. Y. Antioxidant capacity of phenolic phytochemicals from various cultivars of plums. J. Food Chemistry. 2003. V. 81 (3). P. 321–326. https://doi.org/10.1016/S0308-8146(02)00423-5.
10. Rapid microplate high-throughput methodology for assessment of Folin-Ciocalteu reducing capacity. L. M. Magalhães, F. Santos, M. A. Segundo et al. J. Talanta. 2010. V. 83 (2). P. 441–447. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2010.09.042.
11. Державна фармакопея України. 2-ге вид. Т. 1. Харків : Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014. С. 1128–1130.
12. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Strasbourg : Council of Europe, 1986. 53 p.
13. Доклінічні дослідження лікарських засобів: методичні рекомендації; за ред. О. В. Стефанова. Київ : ВД «Авіцена», 2001. 528 с.
14. Inectable, self-healing hydrogel adhesives with firm tissue adhesion and on-demand biodegradation for sutureless wound closure. H. Ren, Z. Zhang, X. Cheng et al. Sci. Adv. 2023. V. 9 (33). P. eadh4327. https://doi.org/10.1126/sciadv.adh4327.
15. Експериментальне вивчення нових препаратів для місцевого лікування ран: методичні рекомендації. Л. В. Яковлєва, О. В. Ткачова, Я. О. Бутко та ін. Харків : НФаУ, 2013. 52 с.
16. Cukjati D., Rebersek S., Miklavcic D. A reliable method of determining wound healing rate. Med. Biol. Eng. Comput. 2001. V. 39. P. 263–271.
17. Experimental models and methods for cutaneous wound healing assessment. D. S. Masson-Meyers, T. A. M. Andrade, G. F. Caetano et al. Int. J. Exp. Path. 2020. V. 101. P. 21–37. https://doi.org/10.1111/iep.12346.
18. Методи оцінки перебігу ранового процесу. О. С. Проценко, О. В. Шаповал, Г. О. Тесленко, М. О. Родіонов. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2019. Вип. 4. С. 3–12. https://doi.org/10.26565/2617-409X-2019-4-01.
19. Bratcher N. A., Reinhard G. R. Creative implementation of 3Rs principles within industry programs: beyond regulations and guide lines. J. Am. Assoc. Lab. Anim. Sci. 2015. V. 54. V. 133–138. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4382616/.
20. Петровська І. Р., Салига Ю. Т., Вудмаска І. В. Статистичні методи в біологічних дослідженнях: навчально-методичний посібник. Київ : Аграрна наука, 2022. 172 с.